Свого часу Україна продемонструвала здатність вирішувати конфлікти без насильства. Про це в ексклюзивному коментарі журналісту інтернет-видання Новости Украины – From-UA розповів виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.
Коментуючи сьогоднішню ситуацію в Вірменії і порівнюючи її з тим, що сталося в Україні в 2013 році, наш співрозмовник зазначає наступне: «По-перше, я думаю, що в будь-яких протестах є певна динаміка конфліктів, і вона здебільшого подібна. Протести і конфлікти в Україні, у Вірменії, Грузії, деінде в світі, та ж сама “арабська весна” — згадайте, що перші демонстрації в Сирії в березні 2012 року були абсолютно мирними, і протестувальники висували цілком зрозумілі вимоги, але після того, як влада почала насильство, протест перетворився на насильницький».
«Якщо ви думаєте, що у Вірменії все закінчилось, то ви дуже сильно помиляєтесь. Це означає, що це лише перший етап, судячи з тої інформації, що надходить, і цілком можливо, що наступні етапи в разі, якщо динаміка буде негативною розвитку цього конфлікту, він може бути насильницьким. Україна має величезний досвід ненасильницького опору, і якраз тривалий час Україна демонструвала, в тому числі і під час Майдану, ненасильницький опір. Чому сталося так, як сталося? Тому що влада купила квіток на війну, іншими словами — закони 16 січня, які практично зруйнували можливості компромісів між владою і протестувальниками. Власне ці закони й були тим тригером, якій запустив насильство. Тобто тут влада сама запустила, по великому рахунку, насильство, і відповідь наступна, яка вже очевидна, що закони 16 січня в значної мірі були ініційовані, стимульовані і продуковані Росією. І в даному випадку українська влада була лише таким собі посередником і, по суті, вже втратила свою суб'єктність на той момент», — додає експерт.
За словами Семиволоса, насправді немає відповіді на питання, чому одні протести закінчуються успішно ненасильницьким шляхом, в той час як інші — ні.
«Якщо подивитися на минуле, то можна сказати, що Помаранчева революція — це був абсолютно унікальний досвід саме мирного врегулювання конфлікту ненасильницьким шляхом вирішення. І в даному випадку на відміну від Вірменії чи інших країн Україна демонструвала цю здатність вирішувати конфлікти без насильства. Тоді як інші країни, та ж сама Вірменія неодноразово застосовувала насильство — ви знаєте, що навіть в парламенті відбувалось, вбили прем'єр-міністра і т.п. Тобто можете собі уявити цю ситуацію і зрозуміти, що дурна справа порівнювати ситуації, які мають абсолютно різний бекграунд», — констатує співрозмовник видання.